Як програмують люди з порушеннями зору

5 хв. читання

Кожні 3 розробники з 200 мають порушення зору — таку статистику показало опитування Stack Overflow 2019 року. У ньому взяли участь 90 000 розробників з усього світу, тобто 1350 з них мають порушення зору. Як вони пишуть код?

ds

Програмують люди з порушеннями зору так само, як і всі. Фактично відрізняється процес читання і написання коду, для цього використовується додатковий інструментарій.

Він може збільшувати текст, озвучувати його або адаптувати інформацію до системи Брайля. Для введення коду можна послуговуватись екранними дикторами або клавіатурою Брайля. Окрім цього, є спеціальні редактори, середовища розробки та програмне забезпечення. Розглянемо все поступово.

Дисплей Брайля і клавіатура Брайля

Як програмують люди з порушеннями зору
Зображення з Wikimedia

Дисплей передає інформацію за допомогою символів Брайля з 8 точок (розширений варіант), що виступають на поверхні. Є пристрої, у яких рядок складається з 14, 18, 24 40, 80 символів. Дисплей може доповнювати клавіатура Брайля, вона має 9 основних клавіш (по 4 на руку + пробіл), символи вводяться комбінаціями клавіш. Втім ці пристрої досить дорогі (ми знайшли пропозиції за 1-3 тисячі доларів на Амазоні й за 50 тисяч грн в українських магазинах).

ОС комп'ютера може підтримувати екранні диктори, сумісні з дисплеями Брайля (наприклад, у Microsoft зараз працює така бета-версія).

Якщо говорити про систему Брайля, то ще є тактильні наліпки на клавіші з рельєфними брайлівськими символами — вони просто допомагають друкувати через ці позначення, та для виводу інформації потрібен екранний диктор.

Екранні диктори

Озвучують текст або код з екрана за допомогою синтезованого голосу: наприклад, JAWS (Job Access With Speech), NVDA (програма написана розробниками з порушеннями зору, вона безкоштовна і має відкритий вихідний код), Window-Eyes. Для смартфонів — VoiceOver, VoiceView, Speak Screen, Talkback для Android тощо.

Щороку ресурс WebAIM робить дослідження і виокремлює найпопулярніші скрінрідери серед користувачів різного віку і з різних частин світу. Ось статистика за 2019 рік:

Screenreaders

Найчастіше екранні диктори використовують у поєднанні з такими браузерами:

Screenreadersandbrowsers

Диктори можна використовувати вкупі з дисплеєм Брайля, який буде підлаштовувати тактильні символи відповідно до озвучуваного тексту. Але сам скрінрідер працює швидше, його можна налаштувати, наприклад, на 400 слів у хвилину. Щоправда, сприймати код на слух — не найпростіша задача, до цього треба звикнути.

На цю тему кілька років тому написав влучну статтю розробник Florian Beijers. Ось приклад того, як екранний диктор озвучує йому звичайний if-блок на Java.

if If left paren x equals five right paren left brace print left paren quote hello world exclaim quote right paren right brace.

При цьому Флоріан іноді вимикає озвучування дужок, щоб зекономити час; інші ж розробники вигадують скорочені варіанти, наприклад lace замість left brace (лужка замість ліва дужка).

Те, як я пишу код, насправді не сильно відрізняється від того, як це роблять інші [зрячі розробники]. Я навчився друкувати навпомацки й уявляти свій код, щоб працювати з ним так само, як ви. Єдина відмінність в тому, що я ніколи не користуюся мишкою. Замість цього я послуговуюсь гарячими клавішами й командним рядком.

Florian Beijers

У текстового редактора Emacs є розширення Emacspeak, котре озвучує текст і може читати фрагменти коду з різною інтонацією, щоб відрізняти їх між собою, наприклад можна задати різні стилі для озвучування змінних, функцій тощо.

Важливо, що на Linux і Windows можна поставити будь-який екранний диктор з будь-яким синтезатором мовлення. А от в OS X — ні, там можна користуватись лише пропрієтарним скрінрідером і синтезатором.

Екранні лупи

Це інструменти, які можуть збільшувати весь екран або певні фрагменти: рухомі (коли збільшується зона навколо курсору) і статичні (збільшений фрагмент не змінюється).

Ще можна регулювати розмір лупи, користуватись нею на сенсорному екрані, змінювати кольори, щоб легше сприймати інформацію. Лупи зазвичай вбудовані в ОС, є утиліти для Windows, macOS, Linux тощо. Також окремі програми з дещо іншим функціоналом. Наприклад: Zzom, MAGic, Zoom.

Середовища

Для Java-розробників є середовище Eclipse, у якому враховано потреби людей з порушеннями зору. Наприклад, API Microsoft Active Accessibility (MSAA) передають елементи інтерфейсу і забезпечують роботу всіх функцій за допомогою клавіатури й скрінрідерів на кшталт JAWS.

Також можна звернутись до старого-доброго Notepad++. Він написаний мовою C++ та використовує Win32 API й STL для швидшого виконання і компактності програми. Однак інколи тут є поп-апи (вікна, що спливають) і немає вбудованої перевірки орфографії, а це може бути проблемою.

Платформа IntelliJ довго була не дуже зручною для програмістів з порушеннями зору, однак розробники виправили це, тепер вона підтримує екранні диктори для Windows і macOS. Окрім цього, інтерфейс середовища можна налаштувати відповідно до своїх потреб (змінити кольорову схему, стилі, розміри, рівень контраст для всіх елементів).

Для програмування на .NET можна звернутись до середовища Visual Studio, тут розробники подбали про доступність усіх UI-елементів, налаштувань, інструментів, навігації тощо.

Також є спеціально розроблені операційні системи для людей з порушеннями зору, наприклад, Blinux (Blind Linux) або Adriane Knoppix.

Додаткові матеріали на цю тему

Помітили помилку? Повідомте автору, для цього достатньо виділити текст з помилкою та натиснути Ctrl+Enter
Codeguida 5.2K
Приєднався: 9 місяців тому
Коментарі (0)

    Ще немає коментарів

Щоб залишити коментар необхідно авторизуватися.

Вхід / Реєстрація