Нещодавні зміни в ядрі Linux порушили роботу модуля ZFS, тож це спричинило скарги з боку користувачів. Лінус Торвальдс відповів, що принцип розробників «не ламати користувачів» («we don't break users») стосується лише самого ядра та його зовнішніх інтерфейсів, котрі діють у просторі користувача. Автори ж сторонніх розробок, що не належать до основного складу ядра, мають самі стежити за змінами і забезпечувати сумісність з Linux.
Якщо хтось додає до ядра модуль на кшталт ZFS, він має дбати про нього самостійно. Я не можу підтримувати його і не можу бути пов'язаним з усіма змінами ядра, що їх втілюють інші люди.
Окрім цього, є проблема з ліцензіями, через яку Торвальдс не радить використовувати модуль ZFS у Linux. Він погодився б додати код ZFS у склад ядра, лише якщо отримав би офіційний дозвіл від Oracle, підписаний головним юристом або самим Ларрі Еллісоном (очільником компанії).
Обхідні рішення Торвальдс вважає сумнівними — і його можна зрозуміти, якщо згадати сувору політику Oracle щодо ліцензій (згадаємо справу «Oracle проти Google», яка триває з 2010 року).
До того ж Торвальдс зазначає, що використання ZFS — це просто модний тренд і перевірки продуктивності модуля не показали блискучих результатів. Та й без повноцінного супроводу не можна гарантувати стабільність роботи ZFS на Linux в майбутньому.
Ще немає коментарів