Основна ідея - поліпшення переносимості. Не гарантується, що на різних системах виконуваний файл буде лежати по шляху, який вказаний в shebang.

Використання env дозволяє знизити цей ризик за рахунок запуску команди на основі даних зі змінної середовища PATH

Більш того, якщо з яких-небудь причин замість стандартного файлу користувач хоче використовувати свій, то йому достатньо додати шлях до цього файлу в PATH без необхідності виправлення скриптів:

~ $ cp /bin/bash /home/soon/python                                         
~ $ export PATH=/home/soon:$PATH                                                 
~ $ env python                                                                   
[soon@archlinux ~]$ exit

В наведеному вище прикладі я скопіював bash до себе в домашню директорію (перейменувавши при цьому файл в python), додав шлях в PATH і запустив python за допомогою env, яка запустила bash, тому що знайшла його раніше.

Ще одним прикладом є використання віртуальних оточень при розробці на Python (virtualenv). Оскільки вони також перебивають PATH, env дозволяє використовувати потрібну версію виконуваного файлу:

~ $ workon black-box-challenge-2016-py2     
~ (venv:black-box-challenge-2016-py2) $ env python

Python 2.7.11 (default, Mar 31 2016, 06:18:34) 
[GCC 5.3.0] on linux2
Type "help", "copyright", "credits" or "license" for more information.
>>> import sys
>>> print sys.executable
/home/soon/.virtualenvs/black-box-challenge-2016-py2/bin/python
>>>