Ну, я і є розробник, що воно мені дає крім розваги?
На прикладі лінукс, я маю підвищену продуктивність, безпеку, інструменти розробки, потужний командний рядок, сучасні файлові системи та інші рішення що тестуються на безкоштовних дистрибутивах.
Може звісно, не з того покоління, просто мені цікаво бо навряд можу дозволити собі гратись цим, оскільки на лінукс перейшов через чіткі переваги, яких або щонайменше якої я тут особисто для себе не бачу.
Щойно помітив нюанс: якщо включити зарядку то роутер не працює, можливо контролер павербанку скидає струм при заряджанні. А без зарядки все чітко з тих пір, ні разу не розрядив.
Значить я не той відос подивився, бо там вуйко брав відкриту мовну модель і робив з її допомогою інтерактивний клієнт для вибірки з текстової бази. Такий собі смарт пошук "клієнт - модель - індекс"
Я просто пишу собі програму на GTK бо сиджу на Linux в однойменному середовищі, що в кого навіть не знаю.
Ну якщо порівнювати з HTML то це все таки різні речі, GTK це фреймворк, а не мова хоча по суті для розробника - як готові блоки HTML з декораціями (libadwaita наприклад) - типу блок шапка вікна, блок вікно, блок кнопка і тд.
Після стількох років веб-розробки (хоч переважно й бекенд) пересів на GTK, в тренді електронів, таурі та інших нормальних веб-орієнтованих технологій..
Спочатку подумав що стаття про те, за який кошт діскорд зберігає трильйони повідомлень)
Так само як і безкоштовна телега зберігає десь трильйон відосів для анонімів які поділились особистим номером з геодатчиком (бо акаунт з неособистим - вони начебто блокують при першій нагоді)
Забув додати, може кому згодиться на старті, в GTK є схожа з браузерною консоль для відлагодження UI, викликати яку можна так само як і в браузері Ctrl+Shift+i або через код gtk_window_set_interactive_debugging - там багато цікавого для початківця, буде легше зрозуміти суть проблеми і поклацати опції в інтерактивному режимі.
Звісно, я обома руками за новий проект вільної операційної системи, але як розробник все одно не второпаю що це мені дає. Ось є наприклад недавній проект Redox - перезбірка лінукс на Rust. Тут ясно що потенційно відпадає весь коростою покритий мотлох на C, такий собі сучасний лінукс з чистого листа. Ну щонайменше цікава спроба, враховуючи скільки ресурсів вкладається комерційними компаніями в напрямок memory-safe.
Наче так само, в принципі воно не критично, вибачте що морочу голову. Просто як програмісту, звичніше з меншими шрифтами хоча може в мене стався заскок.
Мені все одно 16 шрифт виглядає легшим для читання. Я сам не сторонник олдових мікроскопів, але на моєму моніторі 16 пікселів виглядає як типовий книжковий формат і він найбільш поширений на інших сайтах.
Може у вас якийсь HD монітор і тут потрібно оперувати не пікселями а іншими, більш сучасними одиницями вимірювання в CSS. Ну і під 16 вже мабуть треба заголовки підігнати під пропорції.
Або може зробити якісь налаштування в обліковому записі чи створити голосування - невже тільки мені одному так.
Як новачок в C++ не бачу проблем з автоматичними типами. Можливо, це проблема неправильно налаштованого середовища розробки.
Особисто я користуюсь для VSCode плагіном clangd і достатньо навести мишкою, щоб отримати цей тип даних. Звісно, аналізатор потрібно "синхронізувати" з тим компілятором, який використовується на етапі збірки.
Також зустрічав інформацію, зокрема у даній книзі, що зайве декларування типів також є застарілою практикою з мови C.
А ще буває такий підхід (особливо у рушіях wiki) - редагування параграфів. Дуже зручна функція для великих текстів, бо по суті вирішує всі питання вище (хоча як на мене,то одне іншому не заважає)
Я тут трішки попрацював з новим форматом редагування і думаю, що було б також добре закріпити блок з кнопками форматування тексту десь в шапці (через fixed) при прокручуванні довгого тексту. Звісно якщо буде бажання, це зовсім не критично в роботі (можна й проскролити на верх).
Ну, я і є розробник, що воно мені дає крім розваги?
На прикладі лінукс, я маю підвищену продуктивність, безпеку, інструменти розробки, потужний командний рядок, сучасні файлові системи та інші рішення що тестуються на безкоштовних дистрибутивах.
Може звісно, не з того покоління, просто мені цікаво бо навряд можу дозволити собі гратись цим, оскільки на лінукс перейшов через чіткі переваги, яких або щонайменше якої я тут особисто для себе не бачу.
Ось тут, наприклад для Redox, описується базова різниця у порівнянні з Linux, в принципі, є згадки про тип ядра BeOS / Haiku: https://discourse.redox-os.org/t/redox-os-vs-gnu-linux/792
Щойно помітив нюанс: якщо включити зарядку то роутер не працює, можливо контролер павербанку скидає струм при заряджанні. А без зарядки все чітко з тих пір, ні разу не розрядив.
А ще важливо робити нові гілки з майстра для нових пул реквестів, щоб потім не було конфліктів з відхиленими чи новими PR:
Та що мені, бродязі, той місяць - треба щось на постійній основі, ось таке знайшов але не знаю чи варто ставити https://github.com/continuedev/continue
Дійсно, billion - не здогадався!
Значить я не той відос подивився, бо там вуйко брав відкриту мовну модель і робив з її допомогою інтерактивний клієнт для вибірки з текстової бази. Такий собі смарт пошук "клієнт - модель - індекс"
Дякую, буду розбиратись
В мене чомусь ява асоціюється з віртуалбоксом - що не запустиш на ній - треба множити ресурси на два.
Я просто пишу собі програму на GTK бо сиджу на Linux в однойменному середовищі, що в кого навіть не знаю.
Ну якщо порівнювати з HTML то це все таки різні речі, GTK це фреймворк, а не мова хоча по суті для розробника - як готові блоки HTML з декораціями (libadwaita наприклад) - типу блок шапка вікна, блок вікно, блок кнопка і тд.
Після стількох років веб-розробки (хоч переважно й бекенд) пересів на GTK, в тренді електронів, таурі та інших нормальних веб-орієнтованих технологій..
Спочатку подумав що стаття про те, за який кошт діскорд зберігає трильйони повідомлень)
Так само як і безкоштовна телега зберігає десь трильйон відосів для анонімів які поділились особистим номером з геодатчиком (бо акаунт з неособистим - вони начебто блокують при першій нагоді)
А що є з плагінів ШІ? Користуюсь давно у браузері але не охота що попало ставити, тим паче треба реєструватись всюди. Може хто порадить з перевіреного
Забув додати, може кому згодиться на старті, в GTK є схожа з браузерною консоль для відлагодження UI, викликати яку можна так само як і в браузері
Ctrl+Shift+i
або через кодgtk_window_set_interactive_debugging
- там багато цікавого для початківця, буде легше зрозуміти суть проблеми і поклацати опції в інтерактивному режимі.Звісно, я обома руками за новий проект вільної операційної системи, але як розробник все одно не второпаю що це мені дає. Ось є наприклад недавній проект Redox - перезбірка лінукс на Rust. Тут ясно що потенційно відпадає весь коростою покритий мотлох на C, такий собі сучасний лінукс з чистого листа. Ну щонайменше цікава спроба, враховуючи скільки ресурсів вкладається комерційними компаніями в напрямок memory-safe.
Як виявилось,
libhandy
вже є застарілою бібліотекою. Документація там суто для портування залежностей. Для GTK 4 актуальною єlibadwaita
https://gnome.pages.gitlab.gnome.org/libadwaita/doc/1-latest/class.TabBar.html
Наче так само, в принципі воно не критично, вибачте що морочу голову. Просто як програмісту, звичніше з меншими шрифтами хоча може в мене стався заскок.
Я торчу з цих "екологів" коли вже пів планети палає, комусь аби грошей зтрендити..
Мені все одно 16 шрифт виглядає легшим для читання. Я сам не сторонник олдових мікроскопів, але на моєму моніторі 16 пікселів виглядає як типовий книжковий формат і він найбільш поширений на інших сайтах.
Може у вас якийсь HD монітор і тут потрібно оперувати не пікселями а іншими, більш сучасними одиницями вимірювання в CSS. Ну і під 16 вже мабуть треба заголовки підігнати під пропорції.
Або може зробити якісь налаштування в обліковому записі чи створити голосування - невже тільки мені одному так.
Як новачок в C++ не бачу проблем з автоматичними типами. Можливо, це проблема неправильно налаштованого середовища розробки.
Особисто я користуюсь для VSCode плагіном clangd і достатньо навести мишкою, щоб отримати цей тип даних. Звісно, аналізатор потрібно "синхронізувати" з тим компілятором, який використовується на етапі збірки.
Також зустрічав інформацію, зокрема у даній книзі, що зайве декларування типів також є застарілою практикою з мови C.
Супер, вже побачив :)
Дякую!
А ще буває такий підхід (особливо у рушіях wiki) - редагування параграфів. Дуже зручна функція для великих текстів, бо по суті вирішує всі питання вище (хоча як на мене,то одне іншому не заважає)
Я тут трішки попрацював з новим форматом редагування і думаю, що було б також добре закріпити блок з кнопками форматування тексту десь в шапці (через fixed) при прокручуванні довгого тексту. Звісно якщо буде бажання, це зовсім не критично в роботі (можна й проскролити на верх).
Супер, дякую - так набагато зручніше!