У цьому прикладі функція filterarray приймає два аргументи: numbers (масив чисел) та value (порігове значення). Вона використовує метод filter масиву для створення нового масиву, де кожен елемент більший за value. Результат виводиться в консоль.
Ви можете адаптувати цей підхід для інших мов програмування, де також є можливість фільтрувати масиви за певним умовам.
В різних мовах програмування можуть бути різні способи перевірки того, чи об'єкт є масивом. Ось декілька прикладів для деяких популярних мов:
JavaScript:
В JavaScript ви можете використовувати функцію Array.isArray() для перевірки, чи об'єкт є масивом.
const myArray = [1, 2, 3];
if (Array.isArray(myArray)) {
console.log("Це масив!");
} else {
console.log("Це не масив.");
}
Python:
В Python ви можете використовувати функцію isinstance() для перевірки, чи об'єкт є екземпляром класу list (який відповідає масивам).
my_list = [1, 2, 3]
if isinstance(my_list, list):
print("Це масив!")
else:
print("Це не масив.")
Java:
У Java ви можете використовувати оператор instanceof для перевірки, чи об'єкт є екземпляром класу java.util.ArrayList (який є одним із класів для масивів у Java).
import java.util.ArrayList;
ArrayList<Integer> myArrayList = new ArrayList<>();
if (myArrayList instanceof ArrayList) {
System.out.println("Це масив!");
} else {
System.out.println("Це не масив.");
}
C#:
У C# ви можете використовувати ключове слово is для перевірки, чи об'єкт є екземпляром класу System.Array.
int[] myArray = { 1, 2, 3 };
if (myArray is Array) {
Console.WriteLine("Це масив!");
} else {
Console.WriteLine("Це не масив.");
}
Ці приклади демонструють різні підходи до перевірки, чи об'єкт є масивом, у різних мовах програмування. Оберіть той, який вам підходить залежно від мови, якою ви працюєте.
Оголошення об'єкта в програмуванні залежить від конкретної мови програмування, яку ви використовуєте. Однак, основні принципи можна застосовувати у більшості мов. Ось загальні кроки для оголошення об'єкта:
Вибір мови програмування: Оберіть мову програмування, в якій ви хочете оголосити об'єкт. Кожна мова може мати свій унікальний синтаксис для оголошення об'єктів.
Визначення класу або типу: Об'єкт зазвичай належить до певного класу або має певний тип даних. Визначте клас або тип, від якого буде створений об'єкт.
Оголошення змінної: Створіть змінну, до якої буде призначено об'єкт. Це може бути змінна певного класу або типу.
Створення об'єкта: Залежно від мови, ви створюєте об'єкт за допомогою ключового слова, яке ініціалізує новий об'єкт даного класу.
Параметри конструктора (за потреби): Якщо клас має конструктор (спеціальний метод для ініціалізації об'єкта), передайте необхідні параметри для створення об'єкта.
Ось декілька прикладів оголошення об'єктів у деяких популярних мовах програмування:
Java:
// Оголошення класу
class Car {
String make;
String model;
int year;
}
// Оголошення об'єкта
Car myCar = new Car();
myCar.make = "Toyota";
myCar.model = "Camry";
myCar.year = 2023;
Python:
# Оголошення класу
class Car:
def __init__(self, make, model, year):
self.make = make
self.model = model
self.year = year
# Оголошення об'єкта
my_car = Car("Toyota", "Camry", 2023)
JavaScript (ES6):
// Оголошення класу
class Car {
constructor(make, model, year) {
this.make = make;
this.model = model;
this.year = year;
}
}
// Оголошення об'єкта
const myCar = new Car("Toyota", "Camry", 2023);
Зверніть увагу, що в кожній мові синтаксис може відрізнятися, і в оголошеннях об'єктів можуть бути різні додаткові деталі, такі як конструктори чи методи.
Скрінрідери - це програми або пристрої, які перетворюють вміст екрану на звуковий або текстовий вихід, щоб люди з візуальними обмеженнями могли отримувати інформацію з комп'ютерів та мобільних пристроїв. Щоб текст було можливо прочитати скрінрідером, потрібно дотримуватися певних стандартів та практик доступності. Ось декілька ключових рекомендацій:
Семантика HTML: Використовуйте правильну семантику HTML для ваших елементів. Заголовки, списки, таблиці та інші структурні елементи повинні відповідати їхній призначеній ролі. Наприклад, використовуйте <h1>, <h2> тощо для заголовків, а не для стилізації тексту.
Атрибут alt для зображень: Додавайте атрибут alt до всіх зображень, щоб надати короткий опис змісту зображення. Це допоможе людям, які не можуть бачити зображення, зрозуміти, що воно зображує.
Анимації та звук: Уникайте надмірного використання анімацій та звуків, які можуть заважати або відволікати користувачів. Забезпечте можливість вимкнення анімацій та аудіо.
Коректне замовлення контенту: Розташовуйте контент у логічному порядку, щоб користувачам було легше його розуміти, навіть якщо вони отримують його у звуковому вигляді.
Забезпечення текстових альтернатив: Для елементів, які не є текстовими, таких як графіки чи діаграми, забезпечуйте текстові альтернативи, які описують їх зміст.
Якісний контент: Забезпечуйте чіткий, лаконічний та зрозумілий контент, щоб користувачі могли легко сприймати інформацію навіть в аудіоформаті.
Фокус та клавішні скорочення: Впевніться, що користувачі можуть легко навігувати вашим інтерфейсом за допомогою клавіатури та клавішних скорочень. Вказуйте фокус на активних елементах.
Ці рекомендації є лише початковими кроками для створення доступного веб-інтерфейсу для скрінрідерів. Додаткові вимоги та практики можуть варіюватися в залежності від конкретного проекту та платформи.
Існує багато різних UI-стандартів, які використовуються для розробки користувацьких інтерфейсів. Деякі з них є загальноприйнятими у галузі програмної розробки та дизайну. Ось декілька прикладів таких стандартів:
Material Design: Розроблений компанією Google, цей стандарт використовує візуальні та рухові ефекти для створення сучасних та легких у використанні користувацьких інтерфейсів. Material Design акцентується на реалістичний вигляд, використання тіней, кольорів та анімацій.
iOS Human Interface Guidelines: Розроблений компанією Apple, цей стандарт визначає рекомендації та принципи для розробки інтерфейсів додатків для пристроїв Apple. Він ставить акцент на простоту, чіткість та консистентність в дизайні.
Bootstrap: Це фреймворк для веб-розробки, який надає набір стандартних компонентів та стилів, що допомагають швидше створювати сучасні та адаптивні веб-інтерфейси.
Flat Design: Цей стиль дизайну характеризується використанням плоских елементів, яскравих кольорів та мінімалістичних деталей. Flat design намагається забезпечити простоту та прямолінійність.
Material Design Lite (MDL): Це легка версія Material Design, яка надає компоненти та стилі для швидкої імплементації веб-інтерфейсів.
Windows User Experience Guidelines: Стандарти розробки інтерфейсів для операційних систем Windows, розроблені компанією Microsoft. Вони надають рекомендації для розробників, як реалізувати інтерфейси, що відповідають стилю Windows.
Semantic UI: Це ще один фреймворк для веб-розробки, який намагається забезпечити логічний та семантичний підхід до створення інтерфейсів.
Foundation: Це інший варіант фреймворка для веб-розробки, який надає набір інструментів для швидкого створення адаптивних та дружніх до мобільних пристроїв інтерфейсів.
Це лише кілька прикладів існуючих UI-стандартів. Вибір стандарту залежить від потреб вашого проекту, цільової аудиторії та інших факторів.
Файл зі стилями CSS має розширення .css. Тому, коли ви зберігаєте файл зі стилями, назвіть його, наприклад, styles.css або будь-яке інше ім'я, що ви обираєте, але з розширенням .css. Це розширення допомагає браузерам та іншим інструментам розпізнавати файл як CSS-файл та правильно обробляти його.
Для зміни кольору тексту в CSS використовується властивість color. Вона дозволяє вказати колір у різних форматах, таких як ім'я кольору, HEX-код, RGB або HSL значення. Наприклад:
p {
color: red; /* Ім'я кольору */
}
h1 {
color: #00ff00; /* HEX-код, який представляє зелений колір */
}
span {
color: rgb(255, 0, 0); /* RGB код, який представляє червоний колір */
}
a {
color: hsl(120, 100%, 50%); /* HSL код, який представляє зелений колір */
}
Для встановлення вбудованого стилю в HTML використовується атрибут style. Він дозволяє задати стилі для окремого елемента без необхідності використання зовнішнього CSS-файлу. Наприклад:
<p style="color: red; font-size: 18px;">Це рядок тексту з вбудованим стилем</p>
Зовнішній файл CSS: Створіть окремий файл з розширенням .css зі своїми стилями і підключіть його до веб-сторінки з використанням тегу <link> в теґу <head>:
CSS - це абревіатура, що означає "Cascading Style Sheets" (кускові таблиці стилів). Ось як розшифровується кожне слово:
Cascading (кускові) означає, що CSS використовує каскадний підхід до визначення стилів. Це означає, що стилі можуть бути задані на різних рівнях, і вони будуть успадковуватися та перекривати один одного в залежності від їхньої специфічності.
Style (стилі) вказує на те, що CSS визначає зовнішній вигляд та оформлення веб-документів. Він використовується для зміни кольорів, шрифтів, розмірів, макету та інших аспектів веб-сторінок.
Sheets (таблиці) означає, що CSS використовує таблиці або набори правил для визначення стилів. Кожне правило складається з властивостей (properties) та їх значень (values), які вказують, які стилі мають бути застосовані до певних елементів веб-сторінки.
CSS дозволяє веб-розробникам легко змінювати вигляд та оформлення веб-сторінок, розділяючи стилі від HTML-структури документа. Це забезпечує більшу гнучкість та модульність при розробці веб-сайтів і додатків.
Для додавання зовнішнього відступу до елемента в CSS використовується властивість margin. Наприклад, щоб встановити зовнішні відступи для елемента div на 10 пікселів для всіх сторін, використовуйте такий код:
div {
margin: 10px;
}
Або можна використовувати окремі властивості margin-top, margin-right, margin-bottom та margin-left, щоб встановити відступи для окремих сторін:
Звісно, ось приклад функції
filterarray(numbers, value)
на мові JavaScript, яка реалізує необхідний функціонал:У цьому прикладі функція
filterarray
приймає два аргументи:numbers
(масив чисел) таvalue
(порігове значення). Вона використовує методfilter
масиву для створення нового масиву, де кожен елемент більший заvalue
. Результат виводиться в консоль.Ви можете адаптувати цей підхід для інших мов програмування, де також є можливість фільтрувати масиви за певним умовам.
В різних мовах програмування можуть бути різні способи перевірки того, чи об'єкт є масивом. Ось декілька прикладів для деяких популярних мов:
JavaScript:
В JavaScript ви можете використовувати функцію
Array.isArray()
для перевірки, чи об'єкт є масивом.Python:
В Python ви можете використовувати функцію
isinstance()
для перевірки, чи об'єкт є екземпляром класуlist
(який відповідає масивам).Java:
У Java ви можете використовувати оператор
instanceof
для перевірки, чи об'єкт є екземпляром класуjava.util.ArrayList
(який є одним із класів для масивів у Java).C#:
У C# ви можете використовувати ключове слово
is
для перевірки, чи об'єкт є екземпляром класуSystem.Array
.Ці приклади демонструють різні підходи до перевірки, чи об'єкт є масивом, у різних мовах програмування. Оберіть той, який вам підходить залежно від мови, якою ви працюєте.
Оголошення об'єкта в програмуванні залежить від конкретної мови програмування, яку ви використовуєте. Однак, основні принципи можна застосовувати у більшості мов. Ось загальні кроки для оголошення об'єкта:
Вибір мови програмування: Оберіть мову програмування, в якій ви хочете оголосити об'єкт. Кожна мова може мати свій унікальний синтаксис для оголошення об'єктів.
Визначення класу або типу: Об'єкт зазвичай належить до певного класу або має певний тип даних. Визначте клас або тип, від якого буде створений об'єкт.
Оголошення змінної: Створіть змінну, до якої буде призначено об'єкт. Це може бути змінна певного класу або типу.
Створення об'єкта: Залежно від мови, ви створюєте об'єкт за допомогою ключового слова, яке ініціалізує новий об'єкт даного класу.
Параметри конструктора (за потреби): Якщо клас має конструктор (спеціальний метод для ініціалізації об'єкта), передайте необхідні параметри для створення об'єкта.
Ось декілька прикладів оголошення об'єктів у деяких популярних мовах програмування:
Java:
Python:
JavaScript (ES6):
Зверніть увагу, що в кожній мові синтаксис може відрізнятися, і в оголошеннях об'єктів можуть бути різні додаткові деталі, такі як конструктори чи методи.
Скрінрідери - це програми або пристрої, які перетворюють вміст екрану на звуковий або текстовий вихід, щоб люди з візуальними обмеженнями могли отримувати інформацію з комп'ютерів та мобільних пристроїв. Щоб текст було можливо прочитати скрінрідером, потрібно дотримуватися певних стандартів та практик доступності. Ось декілька ключових рекомендацій:
Семантика HTML: Використовуйте правильну семантику HTML для ваших елементів. Заголовки, списки, таблиці та інші структурні елементи повинні відповідати їхній призначеній ролі. Наприклад, використовуйте
<h1>
,<h2>
тощо для заголовків, а не для стилізації тексту.Атрибут
alt
для зображень: Додавайте атрибутalt
до всіх зображень, щоб надати короткий опис змісту зображення. Це допоможе людям, які не можуть бачити зображення, зрозуміти, що воно зображує.Анимації та звук: Уникайте надмірного використання анімацій та звуків, які можуть заважати або відволікати користувачів. Забезпечте можливість вимкнення анімацій та аудіо.
Коректне замовлення контенту: Розташовуйте контент у логічному порядку, щоб користувачам було легше його розуміти, навіть якщо вони отримують його у звуковому вигляді.
Забезпечення текстових альтернатив: Для елементів, які не є текстовими, таких як графіки чи діаграми, забезпечуйте текстові альтернативи, які описують їх зміст.
Якісний контент: Забезпечуйте чіткий, лаконічний та зрозумілий контент, щоб користувачі могли легко сприймати інформацію навіть в аудіоформаті.
Фокус та клавішні скорочення: Впевніться, що користувачі можуть легко навігувати вашим інтерфейсом за допомогою клавіатури та клавішних скорочень. Вказуйте фокус на активних елементах.
Ці рекомендації є лише початковими кроками для створення доступного веб-інтерфейсу для скрінрідерів. Додаткові вимоги та практики можуть варіюватися в залежності від конкретного проекту та платформи.
Існує багато різних UI-стандартів, які використовуються для розробки користувацьких інтерфейсів. Деякі з них є загальноприйнятими у галузі програмної розробки та дизайну. Ось декілька прикладів таких стандартів:
Material Design: Розроблений компанією Google, цей стандарт використовує візуальні та рухові ефекти для створення сучасних та легких у використанні користувацьких інтерфейсів. Material Design акцентується на реалістичний вигляд, використання тіней, кольорів та анімацій.
iOS Human Interface Guidelines: Розроблений компанією Apple, цей стандарт визначає рекомендації та принципи для розробки інтерфейсів додатків для пристроїв Apple. Він ставить акцент на простоту, чіткість та консистентність в дизайні.
Bootstrap: Це фреймворк для веб-розробки, який надає набір стандартних компонентів та стилів, що допомагають швидше створювати сучасні та адаптивні веб-інтерфейси.
Flat Design: Цей стиль дизайну характеризується використанням плоских елементів, яскравих кольорів та мінімалістичних деталей. Flat design намагається забезпечити простоту та прямолінійність.
Material Design Lite (MDL): Це легка версія Material Design, яка надає компоненти та стилі для швидкої імплементації веб-інтерфейсів.
Windows User Experience Guidelines: Стандарти розробки інтерфейсів для операційних систем Windows, розроблені компанією Microsoft. Вони надають рекомендації для розробників, як реалізувати інтерфейси, що відповідають стилю Windows.
Semantic UI: Це ще один фреймворк для веб-розробки, який намагається забезпечити логічний та семантичний підхід до створення інтерфейсів.
Foundation: Це інший варіант фреймворка для веб-розробки, який надає набір інструментів для швидкого створення адаптивних та дружніх до мобільних пристроїв інтерфейсів.
Це лише кілька прикладів існуючих UI-стандартів. Вибір стандарту залежить від потреб вашого проекту, цільової аудиторії та інших факторів.
Для коментування коду в різних мовах програмування використовуються різні синтаксичні конструкції. Ось декілька прикладів:
Python:
Використовуйте символ
#
для створення однорядкового коментаря:Java:
Використовуйте
//
для однорядкових коментарів та/* */
для багаторядкових коментарів:C++:
Аналогічно до Java, використовуйте
//
для однорядкових коментарів та/* */
для багаторядкових коментарів:JavaScript:
Також можна використовувати
//
для однорядкових коментарів та/* */
для багаторядкових коментарів:HTML:
У HTML коментарі обгортаються
<!--
та-->
:CSS:
У CSS коментарі також створюються з
/* */
:SQL:
В SQL коментарі можна залишати в текстових рядках:
Зверніть увагу, що правила коментування можуть трохи відрізнятися в різних мовах програмування та маркап-мовах.
Файл зі стилями CSS має розширення
.css
. Тому, коли ви зберігаєте файл зі стилями, назвіть його, наприклад,styles.css
або будь-яке інше ім'я, що ви обираєте, але з розширенням.css
. Це розширення допомагає браузерам та іншим інструментам розпізнавати файл як CSS-файл та правильно обробляти його.Для зміни кольору тексту в CSS використовується властивість
color
. Вона дозволяє вказати колір у різних форматах, таких як ім'я кольору, HEX-код, RGB або HSL значення. Наприклад:Для встановлення вбудованого стилю в HTML використовується атрибут
style
. Він дозволяє задати стилі для окремого елемента без необхідності використання зовнішнього CSS-файлу. Наприклад:Є кілька способів додати CSS до веб-сторінки:
Зовнішній файл CSS: Створіть окремий файл з розширенням
.css
зі своїми стилями і підключіть його до веб-сторінки з використанням тегу<link>
в теґу<head>
:Вбудований CSS: Можна вкласти стилі безпосередньо в HTML-код з використанням теґа
<style>
.Inline CSS: Можна вказати стилі безпосередньо в HTML-елементі, використовуючи атрибут
style
.CSS-фреймворки: Можна використовувати готові набори стилів, такі як Bootstrap або Materialize, підключивши їх до веб-сторінки як зовнішній файл CSS.
CSS - це абревіатура, що означає "Cascading Style Sheets" (кускові таблиці стилів). Ось як розшифровується кожне слово:
Cascading (кускові) означає, що CSS використовує каскадний підхід до визначення стилів. Це означає, що стилі можуть бути задані на різних рівнях, і вони будуть успадковуватися та перекривати один одного в залежності від їхньої специфічності.
Style (стилі) вказує на те, що CSS визначає зовнішній вигляд та оформлення веб-документів. Він використовується для зміни кольорів, шрифтів, розмірів, макету та інших аспектів веб-сторінок.
Sheets (таблиці) означає, що CSS використовує таблиці або набори правил для визначення стилів. Кожне правило складається з властивостей (properties) та їх значень (values), які вказують, які стилі мають бути застосовані до певних елементів веб-сторінки.
CSS дозволяє веб-розробникам легко змінювати вигляд та оформлення веб-сторінок, розділяючи стилі від HTML-структури документа. Це забезпечує більшу гнучкість та модульність при розробці веб-сайтів і додатків.
Для додавання зовнішнього відступу до елемента в CSS використовується властивість
margin
. Наприклад, щоб встановити зовнішні відступи для елемента div на 10 пікселів для всіх сторін, використовуйте такий код:Або можна використовувати окремі властивості margin-top, margin-right, margin-bottom та margin-left, щоб встановити відступи для окремих сторін:
Підписуйтесь на щотижневу розсилку
Отримуйте найкращі статті тижня на поштуПідписуйтесь на щотижневу розсилку