Функціональне та нефункціональне тестування: що потрібно знати

4 хв. читання

Створення хорошого ПЗ неможливе без його тестування. Якщо цей процес організований правильно, в застосунку буде менше помилок і він буде якіснішим. Існує безліч порад і способів, щоб перевірити, чи добре працює ваше рішення в продукті та чи підтримується на потрібних платформах.

Зазвичай тести поділяють на функціональні та нефункціональні. Дізнаємось, в чому їхні особливості та як краще тестувати власний застосунок.

Що таке функціональне та нефункціональне тестування

Функціональне тестування фокусується на бізнес-вимогах програмного продукту. Основне призначення — переконатися, що весь функціонал ПЗ працює саме так, як зазначено в технічному завданні. Коли ми проводимо функціональне тестування, нас цікавить лише результат роботи системи, а не її проміжні стани. Якщо ви колись чули про техніку чорного ящика (де вас цікавить не внутрішня реалізація, а лише отриманий результат), то це якраз про функціональне тестування.

Нефункціональне тестування оцінює інші аспекти системи: перевірку продуктивності, зручності, надійності тощо.

Обидва типи тестування однаково важливі, адже вони допомагають краще зрозуміти різні особливості системи. Найважливіша мета таких тестувань — забезпечити кінцевих користувачів якісним програмним продуктом.

Типи функціональних тестів

Функціональне тестування не обмежується перевіркою єдиного параметра системи. Саме тому існує декілька типів тестів. Розглянемо їх детальніше.

Юніт (модульне) тестування

Перший рівень тестування, який зазвичай виконується розробниками. Юніт, або модульне, тестування допомагає переконатися, що окремі компоненти ПЗ функціонують на рівні коду та поводяться очікувано. Такі тести можна проводити вручну, однак автоматизація процесу завжди економить час на розгортання та розширює тестове покриття.

Інтеграційне тестування

Інтеграційне тестування перевіряє, чи правильно працюють незалежні компоненти ПЗ, коли об'єднуються. Треба з'ясувати, як поводяться окремі модулі програми під час взаємодії один з одним? Проведіть інтеграційне тестування. Тоді ви можете знайти такі помилки, як несумісність у форматах повідомлень чи даних, неприпустимі вхідні чи вихідні параметри тощо.

Системне тестування

Системне тестування — це тестування вже згаданим методом «чорного ящика», яке оцінює повний та інтегрований програмний продукт. Якщо треба перевірити, чи відповідає система заданим вимогам, проведіть системне тестування. Зазвичай його виконують команди тестувальників, перш ніж застосунок виходить в продакшен.

Приймальне тестування

Приймальне тестування користувачами — це останній етап функціонального тестування, він виконується перед випуском програмного забезпечення. Основна його мета — переконатись, що продукт готовий для реальних користувачів. Такий тип тестування проводиться «наживо», тобто кінцевими споживачами. Продукт, який тестують, часто називають бета-версією.

Типи нефункціональних тестів

Нефункціональні тести відіграють не менш важливу роль, ніж функціональні. Вони дають інформацію про безпеку, справність та надійність системи. Тож розробники й тестувальники отримують детальні дані про роботу продукту. Детальніше про деякі види нефункціонального тестування:

Тестування надійності

Як видно з назви, такі тести перевіряють, чи може ПЗ підтримувати певний рівень продуктивності за певних умов якийсь період часу.

Тестування міцності

Такі тести допомагають з'ясувати, чи працює система коректно за певних (іноді неочікуваних) умов.

Стрес-тестування

Моніторинг поведінки системи за нетипових умов, наприклад, великого навантаження.

Тестування продуктивності

Вивчає особливості роботи ПЗ: швидкість реагування та обробки за умови типового навантаження.

Тестування навантаження

Оцінюють поведінку системи за певного навантаження.

Тестування зручності

Тестування зручності перевіряє, чи комфортно користуватися продуктом кінцевим споживачам.

Тестування підтримки

Тестування підтримки оцінює, наскільки ПЗ відповідає вимогам користувачів і чи можна його розширити або змінити без перешкод.

Конфігураційне тестування

Допомагає з'ясувати, наскільки складно ПЗ можна перенести в інше середовище. Наприклад, чи легко перенести мобільний застосунок на різні операційні системи та організувати підтримку різних пристроїв.

В чому різниця

Як функціональне, так і нефункціональне тестування потрібно, аби ПЗ відповідало всім вимогам користувача. Основна відмінність в тому, що функціональні тести перевіряють, чи відповідає ПЗ визначеним вимогам, а нефункціональне тестування з'ясовує, наскільки добре працює система загалом.

Найкраще ці відмінності ілюструє такий приклад. За допомогою функціонального тесту ви переконаєтеся, чи правильно працює вхід в систему. В процесі з'ясується, чи можна зайти в систему через ім'я користувача та пароль. А от нефункціональний тест покаже, що вхід в систему триває 2 секунди. Цим самим тестом перевіряють, скільки користувачів можуть зайти в систему одночасно.

Зазвичай функціональні тести проводяться, аби виявити та усунути помилки, що суперечать бізнес-вимогам. Водночас нефункціональні тести відповідають за досвід користувача та поведінку ПЗ, а не за «пошук багів».

Є ще одна відмінність між функціональними та нефункціональними тестами. Перші виконують і коректні, і некоректні операції для перевірки поведінки ПЗ у звичайних і неочікуваних умовах. Натомість під час нефункціонального тестування враховуються зовсім інші параметри, котрі не завжди залежать від успішності операції. І ще одна важлива деталь: функціональні тести проводяться в першу чергу.

Помітили помилку? Повідомте автору, для цього достатньо виділити текст з помилкою та натиснути Ctrl+Enter
Codeguida 4.7K
Приєднався: 10 місяців тому
Коментарі (0)

    Ще немає коментарів

Щоб залишити коментар необхідно авторизуватися.

Вхід / Реєстрація